Методична сторінка

ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНИХ ТА ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ РОБОТИ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ

Найчастіше використовується на уроках хімії такі активні та інтерактивні форми роботи:

1.     Проблемні завдання і запитання;

2.     Асоціативне гронування;

3.     Система „Поміч”;

4.     Метод „Хімічна естафета”;

5.     „Ажурна пилка”;

6.     „Незакінчене речення”;

7.     Метод проектів;

8.     Хімічні розваги;

9.     Навчальна конференція;

10.                       Хімічні диктанти;

11.                       Інтеграція навчання.

Проблемні завдання і запитання

Повторення теми „Теорія електролітичної дисоціації”:

1.     Які ви знаєте провідники електричного струму? Чим відрізняються провідники першого роду від провідників другого роду?

2.     Чому розчин цукру у воді є неелектролітом, а кухонної солі – електролітом?

3.     Яких правил охорони праці слід дотримуватися при роботі з електричним струмом? Зокрема чому не можна торкатись вологими руками оголених проводів?

Тема „Нітроген і фосфор”.

Проблема: Азот, хто він – друг чи ворог? Чому елементу Нітрогену найбільш не пощастило з назвою?

Використовуючи метод мікрофону, цю проблему вирішує кожна навчальна група. Висловлюються думки:

1.     Азот дійсно не підтримує горіння і дихання, але дихати чистим киснем людина постійно не зможе – суміш азоту з киснем найбільш сприятлива для дихання.

2.     Оксиди Нітрогену отруйні, особливо кислотні: N₂O₃, NO₂, N₂O₅. Велику кількість NO₂ викидають в атмосферу металургійні та хімічні комбінати, але при застосуванні фільтрів та коплексній переробці сировини цього можна уникнути. Адже оксиди нітрогену – це цінна сировина для добування нітратної кислоти.

3.     Нітратна кислота хоча й отруйна, але без неї неможливе виробництво мінеральних добрив, фармацептичних препаратів, синтетичних волокон, пластмас, вибухових речовин.

4.     Чи правильно називати нітроген безжиттєвим? Чим підкормлюють рослини, коли вносять мінеральні добрива в грунт? Насамперед – сполуками нітрогену, калію й фосфору. Нітроген входить до складу великої кількості органічних сполук життєвонеобхідних, таких як амінокислоти, білки.

Тема „Ненасичені вуглеводні”.

Проблемні запитання:

1.     Запропонуйте структурну формулу ацетилену.

2.     Назвіть алкіни за аналогією з алкенами.

3.     Запропонуйте типи алкінів.

Проводиться робота в парах на кожен ряд дається маркер і великий аркуш паперу. Кожна пара виносить тільки одну пропозицію, потім передає наступній. Останні пари коригують і доповнюють. Аркуш із пропозиціями вивішується на дошку, виберається представник, який доповідає про думки і пропозиції учнів.

Тема „Карбон і Силіцій. Оксиди Карбону і Силіцію”.

Проблема „Парниковий ефект”

При вивченні властивостей оксидів Карбону і Силіцію учні працюють з підручниками  і довідниками, виконують завдання своєї групи.

1 група. Фізичні властивості CO, CO₂, SiO₂.

2 група. Хімічні властивості CO, CO₂, SiO₂.

3 група. Будова кристалічної градки, тип хімічного звязку CO, CO₂, SiO₂ „Парниковий ефект”

4 група. Добування CO, CO₂, SiO₂. Виявлення CO₂.

5 група. Застосування CO, CO₂, SiO₂.

Далі кожна група представляє свій інформаційний блок у вигляді схем, малюнків, таблиць. Представники 4-ої групи показують демонстраційний дослід „Добування карбон (IV), оксиду, взаємодія його з водою і розчином кальцій гідрооксиду”.

За повідомленнями груп учні складають таблицю.

№	Ознаки для порівняння	CO	CO2	SiO2
1	Тип хімічного звязку
2	Тип кристалічної гратки
3	Фізичні властивості
4	Тип оксиду
5	Хімічні властивості:
	а) здатність горіти;
	б) взаємодія з водою;
	в) взаємодія з основними оксидами
	г) взаємодія з розчинами лугів;
	д) відновні властивості;
	е) специфічні властивості;
6	Способи добування
7	Галузі застосування

Учні роблять висновки про спільні та відмінні властивості Карбону і Силіцію, пояснюють, з чим вони пов’язані (написання).

Учні обговорюють проблему, повязану з „парниковим ефектом” (його ознаки, можливість протидії).

Асоціативне гронування

Проводиться бліц-опитування, яке оформляється у формі „грона”. На початку вивчення теми „грона росте” для перевірки засвоєння занять з метою корекції. Демонстрація результатів „гронування”:

-         Алкани.

-         Хімія.

-         Енергетична проблема

Система „Поміч”

Використовується під час використання наукового тексту, заслуховування реферативних та лекційних повідомлень:   

+	–	?	!
Це я знаю	Це для мене нове	Це слід дослідити	Є ідея

Метод „Хімічна естафета”

Здійснити перетворення, вказати умови перебігу процесів і назвати речовини:

C → CH₄ → C₂H₂ → C₆H₆ → C₆H₅B₂ → C₆H₅OH

Учні змінюючи один одного пишуть рівняння реакцій, поянюють умови перебігу процесів та дають назви речовинам.

„Ажурна пилка”

Вправа виконується при вивченні теми „Значення хімії у розвязанні енергетичної проблеми”, при чому, у кілька етапів. Тому підготовку варто розпочати напопередньому занятті:

1.     Пояснити суть вправи.

2.     Обєднати учнів „домашні групи”

3.     Дати чітко сформульоване завдання та основний теоретичний матеріал.

Ця технологія може бути використана у тих випадках, коли необхідно засвоїти велику кількість інформації за короткий проміжок часу. Для цього викладач:

-         підбирає необхідний для заняття матеріал та готує індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня;

-         готує таблички з кольоровими позначками для того, щоб учні змогли визначити завдання для групи. Кожен учень входитиме до 2-ох груп – „домашньої” та „експертної”;

-         об'єднує учнів в „домашні групи” від  3-ох до 6-ти школярів. Учні мають знати, хто ще входить в їхню групу. Домашнім групам дається частину інформації для засвоєння, кожній групі – окремо яку вони мають опрацювати вдома та опанувати на такому рівні, щоб могли розповісти її та навчити інших;

-         після завершення роботи домашніх груп, учні розходяться по „кольорових групах”, де вони виступають з експертами з окремої теми (своєї частини інформації). Наприклад, у першу групу – „експертну” – мають увійти учні з табличками з червоною позначкою, які працювали у домашніх групах. Друга група складається з осіб, що працювали в цих самих „домашніх групах” і мають таблички з жовтою позначкою і. т. д. Останній етап – учні повертаються „додому” і діляться новою інформацією.

„Незакінчене речення”

Для актуалізації знань з теми „Хімія та екологія” учням пропонується заповнити пропуски в схемі:

Екологія

↓

Види забруднень довкілля

↓                                         ↓                                                                                     ↓

↓                   ↓

Джерела забруднень довкілля

↓                                  ↓                      ↓                                         ↓                                ↓

Дія токсичних іотруйних речовин на довкілля

(формули)

↓                                   ↓                                                                          ↓                                  ↓

атмосферу

гідросферу

ґрунт

Живі організми

↓                                                             ↓                                      ↓                               ↓

Наслідки забруднень довкілля

↓           ↓                                                ↓                                            ↓

Метод проектів

Проектування орієнтоване передусім на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову. Для розвязання конкретної проблеми вони, з одного боку, повинні виконати велику пошукову роботу, а з іншого – інтегрувати знання з інших дисциплін. Тут великого значення набуває робота з матеріалами періодичних видань, додатковою науковою літературою та індивідуальна робота учнів у системі Інтернет.

Можна запропонувати такі теми учнівських проектів:

1.        Екологія атмосфери. Автотранспорт і шкідливі викиди в атмосферу. Як їх позбутися?

2.        Хімія і енергетична проблема. Геліоустановка дає змогу за допомогою алюмінієвих дзеркал, що відбивають сонячну енергію, добувати гарячу воду, водяну пару та електроенергію. Яку конструкцію гелеоустановки ви могли б запропонувати?

3.        Хімія у повсякденному житті. Запропонуйте хімічні процеси, за допомогою яких можна усунути накип з поверхні чайника. Складіть відповідні рівняння реакцій.

При виконанні проектів проводяться хімічні досліди. Наприклад, „Нагромадження шкідливих речовин в легенях під час куріння”.

„Захист проектів” – це теж можна вважати інтерактивною технологіею. Учні повинні прозвітувати про виконану роботу, сформулювати висновок щодо досягнення поставленої мети та очікуваних результатів.

Хімічні розваги

Головоломка 1

		1
		2
	3
4
	5
		6
		7

1. Російський учений, який синтезував анілін.

2. Продукт, який утворюється під час приєднання води до гомологів ацетилену.

3. Полімер який називають „органічна платина”.

4. Технічна назва метилбута-2-дієну.

5. Органічний газ, який сприяє швидкому дозріванню овочів та фруктів.

6. Насичений вуглеводень, гомолог пентану.

7. Рудниковий газ, „смерть шахтарів”.

Відповіді:

1.Зінін              5. Етилен

2.Кетон           6.Бутан

3.Тефнол         7.Метан

4.Ізопрен

Головоломка 2

1Б
2	Е
3		Н
4			З
5				О
6					Л

1.     Порядок сполучення атомів у молекулах.

2.     Німецький хімік, що вперше запропонував структурну формулу бензену (бензолу).

3.     Насичений вуглеводень.

4.     Продукт перегонки нафти.

5.     Перший гомолог бензену (бензолу).

6.     Тринітротолуен.

Відповіді:

1.Будова       4.Бензин

2.Кекуле      5.Толуен

3.Пентан    6.Тринітротолуен     
      Хімічний чайнворд

      Грають дві команди. Ведучий називає будь-який елемент (наприклад, Сульфур) і показує його комірку в таблиці Д. Менделєєва. Представник однієї з команд, до якої звертається ведучий, повинен назвати хімічний елемент (Радон), який розпочинається на ту літеру, на яку закінчився попередній елемент.

Навчальна конференція

Учні вибирають теми реферативних виступів, над якими будуть працювати місяць-два. Надається пояснення, як правильно працювати над встановленою темою, перелік пропонованої літератури. Перелік дається не повний, щоб учні самостійно могли працювати з каталогом в бібліотеці. В біблітеці можна зробити виставку літератури на вказану тему. Перед конференцією підібраний матеріал переглядається і складається план виступів. На конференцію запрошуються учні старших класів і вчителі суміжних дисциплін. Старшокласники готують зппитання пов'язані з практичним застосуванням відповідних органічних речовин. Арбітри підводять підсумок. Називаються кращі роботи.

Формою контролю в системі особистнісно зорієнтованого навчання є хімічні диктанти.

Відповідно до теми хімічні диктанти поділяються на:

-         тренувальні;

-         контрольні;

-         закріплювальні;

-         систематизаційні.

Їх можна використовувати на таких етапах заняття:

1)    на початку заняття:

-         для формування певних навичок (наприклад, складання формул речовин за назвами);

-         для здійснення оперативного контролю засвоєння учнями навчального матеріалу;

2)    перед поясненням нового матеріалу з метою актуалізації опорних знань;

3)    після пояснення нового матеріалу з метою його осмислення та систематизації.

За формою написання хімічні диктанти поділяються на:

1)    вибіркові (графічні);

2)    фразеологічні;

3)    стехіометричні;

4)    формульні;

5)    логічно-ланцюжкові.

Контрольний або систематизаційний диктант може бути запропонований у кількох варіантах. Оцінивши всіх учнів, можна виставити оцінки в журнал.

Якщо диктант закріплювальний, тобто виконується після пояснення нової теми, то школярі самі оцінюють свою роботу. Для цього їх ознайомлюють із критеріями оцінювання і за допомогою кодоскопу або малюнка на дошці даються правильні відповіді. Оцінок в цьому разі в журнал не виставляють.

Вибірковий диктант

На вступному уроці з органічної хімії учням пропонуїться перелік речовин: метан, купрум (||), сульфат, пропан, вода, камфора, лимонна кислота, кухонна сіль, водень, крейда, глюкоза, золото, цукор, калій нітрат, парафін, нафталін, гідроген хлорид, пісок, скипідар, сульфатна кислота, які вони записують в таблицю за назвами:

Неорганічні речовини	Органічні речовини

Фразеологічний

Вставити в текст пропущені слова:

1.     глюкоза з амоніачним розчином аргентум оксиду дає реакцію..., отже в її молекулі є ... група.

2.     Глюкоза є одночасно і ... , і ... , тобто ... .

3.     Уприроді глюкоза, поряд з іншими вуглеводнями утворюється врезультатіреакції ... .

4.     Експериментально доведено що молекули сахарози складаються із таємнозвязаних залишків молекул ... та ... .

5.     сахароза входить до складу ... ( 16-20%) і ... (14-26%).

6.     наважливіша властивість сахарози – здатність у присутності мінеральних кислот і за підвищеної температури піддаватися ... .

7.     дослідним шляхом доведено що хімічна формула крохмалю ... , крохмаль є ... полімером, його ланками є залишки молекул ... .

8.     характерною реакцією крохмалю є його взаємодія з ... .

9.     Молекули целюлози на відміну від крохмалю мають тільки ... будову.

10.                       ... являє собою волокнисту речовину, нерозчинну ні у воді, ні узвичайних органічних розчинниках.

11.                       Одна з найбільш характерних властивостей целюлози – її здатність у присутності кислот піддаватися ... з утворенням ... . Аналогічно крохмалю ... целюлози відбувається ... .

Стехіометричний диктант

Диктант такого типу виконує контрольну і тренувальну функції. Учні пригадують, які знадобляться під час розязання розрахункових задач.

Формульний диктант

Такі диктанти мають здебільшого тренувальний характер. Наприклад, за назвами речовин напишіть їх молекулярні формули: метан, етан, етанол, етин, пропаналь, бутанова кислота, пропан тріол.

Логічно-ланцюжковий

Пропонується ряд послідовних перетворень кальцій карбонату в оцетову кислоту і складаються відповідні рівняння реакцій. Під час виконання такого диктанту учні, не просто відтворюють здобуті знання, а й прогнозують властивості сполук, демострують розуміння генетичних звязків між класами речовин. На написання хімічних диктантів відводять до 10хв. Перевірка їх результатів вимагає мінімальних витрат часу. Отже, систематичне написання хімічних диктантів сприяє невимушеному, мимовільному засвоєнню учнями навчальної інформації.

Інтеграція навчання

Суть інтеграцій полягає в обєднанні ідей, наукових теорій, понять, технологій навчання в процесі скоординованої діяльності вчителів різних навчальних предметів та навчально-пізнавальної діяльності учнів. Інтеграція сприяє засвоєнню систематичних знань, підвищенню рівня практичних умінь та навичок, розширенню діапазону знань.

Інтеграція навчання здійснюється за допомогою внутрішньопредметних, внутрішньокурсових та міжпредметних звязків. Наприклад, при повторенні питань курсу хімії, пропонуються учням вказані нижче завдання за варіантами.

Завдання:

1.     З наведених нижче формул речовин H₂SO₄, P₂O₅, K₃PO₄, BaSO₄, Ba(OH)₂, NaOH, BaO, K₂O, S, Na₂O, H₂O, O₂, Na₃PO₄, SO₃, Na₂SO₄, Ba₃(PO₄), складіть схеми 4-ох генетичних рядів, утворених хімічних елементом:

1 варіант – натрієм;

2 варіант – фосфором;

3 варіант – барієм;

4 варіант – сульфуром;

Покажіть стрілками можливі звязки між членами кожного генетичного ряду. Дайте назву відповідним сполукам, напишіть рівняння реакцій, вкажіть умови їхнього проведення.

2.     Які речовини, чиї формули написані нижче, можуть реагувати одна з одною:

а) CO₂, H₂O;         б) MgO, HNO₃;

в) SO₃, CO₂;          г) K₂SO₄, HCl?

3. Використовуючи схему – проста речовина – оксид – гідроксид – карбонат – складіть конкретні генетичні ряди для кальцію і карбону, запишіть відповідні рівняння реакцій.

    Внутрішньопредметні звязки здійснюються такими рядами перетворень:

1. C₂H₆ → C₂H₅Br → C₂H₅OH → C₂H₄ → C₂H₂ → C₆ H₆

2. крохмаль → глюкоза → етанол → етаналь → етанова кислота → цинк ацетат→

3. метан → А → етаналь → Б → В → амінооцтова кислота.

В першому ряді перетворень завдання: складіть рівняння реакцій, дайте назви утвореним речовинам.

В другому ряді перетворень: складіть ряд перетворень за допомогою молекулярних формул зазначених речовин і відповідні рівняння реакцій.

В третьому ряді перетворень: напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення, Назвіть речовини А, Б, В.

Виявлення та реалізація міжпредметних звязків сприяє інтеграції змісту навчання, тобто обєднанню узагальнених знань з різних навчальних предметів і відповідних їм наук, формуванню систематичних знань учнів, комплексній реалізації усіх складових виховання особистості, формуванню загальнонавчальних умінь та навичок (аналіз, синтез, діагностування, прогнозування, систематизація, узагальнення, порівняння, зіставлення, висновки, пропозиції); глибшому і міцнішому засвоєнню основних наукових понять, ідей і теорій різних галузей науки, узгодженню діяльності вчителів, усуненню дублювання та економії часу вчителів та учнів.

Елементи інтеграції занять з хімії і біології, хімії та екології, хімії і фізики проводяться з таких тем:

1.      Естери і жири (хімія і біологія);

2.       Вуглеводи (хімія і біологія);

3.       Білки (хімія і біологія);

4.       Роль хімії в житті суспільства (хімія і біологія);

5.       Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва в межах теорії будови атома (хімія і фізика);

6.       Теорія електролітичної дисоціації (хімія і фізика).